на сцені загадкова тінь з'явилась,
задумливо поглянула у зал,
вербою над гітарою схилилась,
здригнулись теплі струни і вокал.
на очі впала часточка волосся,
на шиї вени стали, мов дроти,
одежа лоскотала ноги босі,
які вкривали залишки сльоти.
вона сховала очі у повіки,
глибинні звуки розривали зал,
то ранили, то були наче ліки,
то відкривали вогняний портал.
мов білі крила, підіймала руки,
розходився в душі забутий шов,
у просторі кружляли чорні круки,
а з ними недоспівана любов.
між стінами літав і бився голос,
тремтів на шиї дивний талісман,
а десь за вікнами вирує мегаполіс,
за синім обрієм дрімає океан.
вона відкрила очі, зупинилась,
гітара стихла...з нею і вокал...
живицею пісні з душі сочились
в порожній і холодний темний зал.
***
На світлині співачка, музикант, композитор, автор багатьох пісень, фіналістка Голосу Країни і просто хороша, добра людина Агата Вільчик.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839308
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.06.2019
автор: Sukhovilova