Смолою душу не вітають….

Смолою  душу  не  вітають,
Мазут  до  храму  не  несуть,
І  дьоготь  в  двері  не  втирають,
Не  сіють  в  хаті  срібну  ртуть,
Чому  ж  каміння  ти  кидаєш,
У  сад,  де  квіти  і  джмелі,
Золою  стежку  посипаєш,
Отруту  чавиш  в  джерелі.
Ти  всесвіт  тягнеш  у  болото,
Вітрила  білі  замастив,
Де  ти  зайдеш  -  там  вже  скорбота,
Скажи,  а  ти  життя  любив?
Чому  твій  погляд  весь  у  сажі,
І  плаче  внічку  парафін,
Пробралась  гниль  у  світлі  пряжі,
А  замість  серця  вже  рубін.
Ти  мов  живий,  та  наче  мертвий,
Від  тебе  ріки  із  журби,
Чому  добро  обрав  у  жертву?
Сховав  обличчя  у  юрбі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839280
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.06.2019
автор: Galkka2