ДО НЕБЕС ПРОРОСТАЮ КОРІННЯМ
Не всидить, моє літо у хаті...
і жайвором, злітає у поля.
I несуть, у гай мрії крилаті
зранку ,послухати спів солов'я.
О, які парфуми, дольче віта?...
рум'янок ,лаванда, рута м'ята.
Iз божої руки цвітуть квіти,
народжені ,землян привітати.
Прийшло ,літечко пора золота!
і печаль, ховається з під повік.
Як заплюскоче водиця жива
водограй, відлунює з тихих рік.
Цілує ,сонечко мене в чоло...
усміхається ,душі раненько.
Сліпий дощик змочить пташці крило,
літо ,як мати обнімає до серденька.
До небес проростаю корінням!
у раю ,цвісти деревом життя.
Квітну, цвітом за божим велінням...
щоб прийшла у мій рай спрагла душа.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839132
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.06.2019
автор: Чайківчанка