Сам

Сам  я  і  сам  в  тому  винен
Сів  і  дивився  у  даль
Жаль,  що  мовчав,  а  час  сплинув
Жаль,  а  на  серці  печаль

Не  полюбив  я  світанок
Зорі  за  спокій  віддав
Доля,  аби  в  неї  вірив
Жаль  не  існує  примар

Сам,  не  один,  але  гірше
Сумно  і  вдень,  і  вночі
Сум  мій  не  краще,  не  ліпше
Тихий  засів  на  плечі

Десь  моє  щастя  співає
Радісно  бринить  струна
Вабить:"ходімо  до  краю"
Сам  я  і  краю  нема.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839129
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.06.2019
автор: Рости Слав