Потоки

Потоки  уяви  у
Твоїй  голові,  що
Не  зникають  із
Смутком
Чи  щастям  -  

Потоки  ще  ллються
Надалі,  безодні
Поряд  немає  -  
Її  не  існує  в  уяві,
Допоки  існує  життя

У  тілі  твоєму,  ти  
Можеш  думати,  душою
З  небес  ти  почутим
Не  будеш  -  ти
Все  кажи  прямо

Зараз,  словом
Ти  доторкнися  -  
Його  не  забуде
Ніхто,  хто  зараз
Слухав  тебе

Не  лиш  вухом,
А  свідомістю  власною  -
Серцем,  душою
І  все  зберігав  -  
Наче  комп'ютер,

Але  із  безкінечною  пам'яттю
У  йоктобайти...  Безодня
Не  знизу,  безодня  -  
З  гори,  безкрайні
Небеса,  безсмертна  земля.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839076
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.06.2019
автор: KunYKA