Хтось прорік, що люди - не ангели...
Що він цим сказати хотів?
Всепрощення біблійське лагодив,
Чи людей рівняв до чортів?
Бог промовчав дипломатично, бач.
Прошумів швидкокрилий час.
Ось я з третього тисячолітечка,
Божий раб, подаю свій глас.
Отче, глянь - так звані не-ангели
Сіють зло на твоїй землі.
Розповзлося лихою магмою,
А святого - зе'рна малі.
Жаль, не буде з чим і прощатися,
Яко смертний, колись піду ж...
А малим так мріяв піднятися
В сяйві добрих, ангельських душ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839033
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.06.2019
автор: Іван Демченко