покотяться краплі, неначе застигла смола

покотяться  краплі,  неначе  застигла  смола-
твого  сьогодення,  ти  більше  не  зміниш  нічого.
це  сталось  і  крапка,  година  із  щастя  спливла.
здавалось  що  вічна,  аж  ні,  бо  коротка  до  болю...

залишаться  краплі,  із  жалю  прозорий  бурштин.
упадуть  вже  сльози  -  ми  часу  загублені  діти...
де  спогад  лиш  погляд  й  солодко-  пригірклий  полин,
де  крила  з  ілюзій  розвіє  реалії  вітер...


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838963
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.06.2019
автор: Квітка))