Зустрічаю їх, як голубиний послід
На весіллі у три сотеньки родин:
Сидять згадують все чорне в зимню осінь,
І віщують негаразди з павутин -
Й молодятам, і музикам, й гостьовим.
Від нелюблячих людей у щасті повнім –
Із розтрощених байдарок, афоризми.
Спльови, кривлячи носи і забобони,
Які вигадані під гранчак репри́зний.
…Підійдеш - аж чавкне: дьоготь в торфі з хмизом.
А спортсмен, чийсь син, в їх бік – кивав сорокам:
--Гей, своїх забули, злюк на дармови́щі.
…Наче щастя нам дається не для то́го,
Що зміцнитися і вийти рівнем – вище.
16.06.19р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838944
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 16.06.2019
автор: Юхниця Євген