А в хаті пахне сонцем й полуницею.

А  в  хаті  пахне  сонцем  й  полуницею,  
Задумалась   чомусь  і  сіла  за  столом,  
А  завтра  знову  потяг  з  залізницею,  
Туди  поїду,  де  чуже  все  за  вікном.  

Де  спека,  море  і  навкруг  чужі,  
Я  не  додому  їду,  а  від  дому,  
І  там  нема  волинської  душі
І  там  не  друзі,  а  лише  знайомі.  

Нема  там  лісу  з  безліччю  рослин,  
Нема  лугів,  що  пахнуть  так  волинню,  
Нема  з  родиною  проведених  годин,
Коли  стрічаєш  всіх  із  хлібом-сіллю.  

Є  чужина,  і  ти  звикаєш  вже
До  клімату,  людей  і  шуму  моря,  
Лише  від'їзд  чомусь  цей  сум  несе,  
Неначе  в  цьому  є  краплинка  горя.  
15.06.2019

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838890
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.06.2019
автор: Руслана Сапронова