Котичок ходив,
ніченьку водив,
а у тої нічки –
веселкові стрічки.
Дощик був грозою,
весна - дощовою,
а він припинився,
в стрічки нарядився.
Вечорок ошатний,
зеленіють красно
трава і листочки,
стебла і квіточки.
Місяченько світить
і зіроньки-квіти,
квіти на землі
з дощиком росли.
Котик йде у хату,
снів веде багато,
казочці приснитись,
за ніч відпочити.
Котик нічку водить,
в дім вона заходить,
скаже: “Люлі-баю,
спіть усі, люляю!”
05.2019-15.06.2019.
Світлина автора.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838871
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 15.06.2019
автор: Светлана Борщ