Гаяти час шалено
Можемо миті палити
Нас не чекають люди
Та не штовхає вітер
Сонце впаде у обрій
Ніччу земля налита
Кожному своя правда
Босим- бродить по світу
Босим з дірявим вбранням
А не з пустим бушлатом
Гаяти сподівання
Кожному свої ґрати
Мерзне, знобить все тіло
Холод годує відчай
Холод закриє очі
Синім блідим обличчам
На пелюстках зав'ялих
Інієм ляже совість
Дні- то глибока прірва
Роки все пишуть повість
Час не щадить нікого
Голод годує відчай
Голод закриє очі
Синім блідим обличчам
Місто впаде у обрій
Сонцем земля налита
Тлітиме кара сонна
Босий піде по світу
Босий з дірявим вбранням
Золотом оповитим
Під пелюстковим небом
Синіх безкраїх квітів...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838810
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2019
автор: Рости Слав