Мовчки сенс перекине світ
Де є важіль, наш центр мас?
Як два озера пара зіниць
Необачно загруз в обох
Не шукав та знайшов печаль
Той всеядний прожера час
Породив і рубав з плеча
Бо постійним є тільки рух
Подавити емоцій струм
Ледь до більшого хист не звик
Натоптали поріг бажань
Побажати щасливих днів
За основу здоровий глузд
Аргументом він був і є
Від нещастя рятує сміх
І обличчя бліде твоє
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838808
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2019
автор: Рости Слав