Твій гамак розгойдався над прірвою снів,
Тишина, тільки вітер роздмуханих слів,
Кіновар’ю заграва сходить в пітьмі,
Гру в світлотінь чи довіриш мені?
Чи бачиш ти образ заплетений в куб,
І усмішку підлу, на кутиках губ,
На сітях повисла безодня моя,
Картина, що стане сьогодні твоя.
Ти тягнеш на берег волоки пусті,
Чужими руками здобутки свої,
Апостол без імені, сонний рибак,
«А здобич попала в дірявий гамак.»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838705
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.06.2019
автор: Володимир Каразуб