А в когось весна. І квітнуть трояндами мрії
Зчищається іній із настрою крил
День кожен дарує яскраві події
І нема велетенських одноманітності брил
А в когось співають пташки
І компліменти нашіптує лагідний вітер
Комусь хвилі суму тепер невтямки
І плач в гіркоті розпачливих літер
А у мене віхола зимова шаленіє
І зневіра з втомою п'ють на брудершафт
Добро від холоду навколо ціпеніє
І звикати треба до зла важкезних лат
Натхнення крила лишу на полиці
І, мабуть, вже ніколи не вдягну
Відтепер душа моя подібна криці
І я ще в долі виграю війну
©Леся Приліпко-Руснак, 14.03.2019
*Криця – теж саме що й сталь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838702
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.06.2019
автор: Леся Приліпко-Руснак