Трійці Святій з любов’ю
й трепетом присвячується
Господи, молюсь за друзів.
Господи! Ти знаєш їхнє серце, –
хто, якщо не Ти,
і наставляє їх на води
від таких земля й вода
стрясеться
і святі серця
й нові народи
й світ зітхне
в потузі!
Ще й – в натузі!!!
Гляне морем –
те і те спирається
на Тебе –
раде ще й уважне Небо!
І з інстинктом рибним
гадь безкрила
гадь всім мила
так і розриватиме
ще океан цей –
де б – подіти – силу!!
Тільки я теоцентричний!
Боже! Вогне!!
Ти незвичний
Ти – і велетні класичні,
Боже! вгору – велети класичні! –
Боже! Боже – вічний!!!
станем й море ворушити!..
І – Отцеві добре буде жити.
Й рибам.
І птахам –
краплі стуснути! –
й підлетіти.
І – жлобам! І! – навіть
ерудитам!
Чи, художнику, ти Божий,
якщо крил не можеш –
народити?!
12.06.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838628
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 13.06.2019
автор: Шевчук Ігор Степанович