Легко бути хорошою людиною,
Зразковою та доброю дитиною.
Але іноді ти сходиш з цього шляху,
Твоє життя тепер сповнене жаху.
Стаєш схожим на соціальну потвору,
Не виходиш далі власного двору.
Ховаєшся в маленькому будинку,
Спостерігаючи щодня ту саму картинку.
Ти народився в люблячій родині
Де любов панує в кожній хвилині,
І ти думаєш "То чому ж я не такий?
Чому в мене характер складний?"
Проблеми в інституті, невдачі на роботі
Немов погруз у власному болоті.
Не складається особисте життя,
Жодна не викликає серцебиття.
А та, до якої виникли якісь почуття
Сприймає твої слова, як сміття.
І ти не знаєш, як тобі далі бути,
Як віднайти правильні маршрути.
Але не бійся, ти такий не один,
Повз проїжджають тисячі машин.
І в кожній з них, таких як ти мільйони
Ними кишать спальні мікрорайони.
Всі вони щодня одягають радості маску
Перетворючи своє жахіття на казку.
Ти ж продовжуєш залишатися собою,
Тому й не можеш вжитися з цією юрбою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838593
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.06.2019
автор: Floki