Горе-вітер…. / Б'ється дощ мені у скло…. .

Розгулявся  у  діброві  горе-вітер,
Посплітав  деревам  довгі,  ніжні  віти,
Гнув  додолу,  до  водички,
Поламав  мою  сестричку,
Як,  берізонька,  до  тебе  я  прийду?

У  гайочку  розбуянилась  гроза,
Просочилась  з  піднебесся  там  сльоза,
Постікали  геть  додолу,
Наче  вкрило  пледом  море,
Як  тебе,  моя  зозуля,  там  знайду?

Запустив  у  поле  руки  буревій,
Розкидав  волошки,  маки  з  моїх  мрій,
Підіймав  угору  сіно,
Коні  встали  не  сміливо,
Я  стежинку  знову  й  знову  прокладу.

У  садку  затихли  в  північ  всі  джмелі,
Місяць  промінь  опускає  лиш  мені,
Вийду  боса  на  доріжку,
Не  засну  без  тебе  в  ліжку,
Із  дороги,  милий  мій,  тебе  діждусь...

*******************************
-----------------------------------------
*******************************


Б'ється  дощ  мені  у  скло,
Він  так  проситься  до  хати,
Сумно  стало  за  вікном,
Наче  хоче  щось  сказати.
Я  долоню  притулю,
Щедро  ззовні  зацілує,
Розкажи  мені,  молю,
Що  ж  тебе  завжди  хвилює.
Він  малює  по  землі,
Так  гріхи  усі  змиває,
Колискові  через  сни,
По  даху  вночі  співає.
Гірко  плаче  кожен  раз,
Як  приходить  –  всі  тікають,
Зазирнув  мені  у  сад,
От  сюрприз  –  його  чекають!
Діти  взяли  гумачки,
Кольорові  парасольки,
Заливає  їм  стежки,
Вони  ж  плескають  в  долоньки..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838521
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.06.2019
автор: Galkka2