Коштовний, ні на що не схожий дотик,
Який дарує щастя та радість,
Тонкий, заманливий, ніби наркотик,
Хоч інколи викликає заздрість.
Дотик... і нічого більш не треба,
Який так трепетно та ніжно обіймає,
Підіймає вище далі неба
І непримітно душу відблиском займає.
Такий звичайний чи багатозначний дотик,
Який несе холоднечу чи теплоту,
Такий гарненький, пустотливий, ніби котик,
Який кодує складнощі чи простоту.
Дотик, дотик... дотик болючий
Жалю, відчаю, горя та болю,
Неначе вогнище, пекучий,
Який не відпускає на волю.
Такий одноманітний чи багатогранний дотик,
Який наводить світло чи пітьму,
Який проколює, в’яже чи тисне, ніби дротик,
Ллє зв'язність вибухову чи німу.
07.02.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838459
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.06.2019
автор: Оля Тимошенко