Падаю вглиб, у товщу води,
Навколо лиш згаслі зорі.
Залиш на піску свої сліди,
Вони розчиняться в морі.
Обмерзле тіло тягне до дна,
Хлюпочуть втомлені хвилі.
Знай що я поряд, ти не одна.
Самотні люди безкрилі...
Легені вже повні, болить голова,
Повільно втрачаю свідомість.
Коли ми удвох, не потрібні слова,
Бо говорять все очі натомість.
Байдуже скільки у тиші тонув,
На нас вже Світ цей чекає.
Про біль глибини неначе забув,
Все повільно у серці зникає.
29.05.19 ©Стася
(Максим Стаськів)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838423
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.06.2019
автор: Моряк