Ти обираєш всесвіт у пелюстках троянди,
Тендітний рай без домішок турбот.
Щоранку сонце зустрічаєш на веранді,
Щоночі огортає дощ промінням теплих нот.
Ті пелюстки не визнають кордонів світу,
Бо вітер їх на волю відпустив.
Стежки лежать перед тобою, щоб відкрити
Безмежність простору в руках у справжніх див.
На землю падають – обпечені росою,
Троянди пелюстки жартують над життям.
Їм хочеться сміятися – не плакати – з тобою,
Та переграти долю ти можеш тільки сам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838349
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.06.2019
автор: Юлія Рябенко