Та не спить матуся….


За  вікном,  знов  вечір….  посивіла  мати,
Її  погляд,  у  небесах  зірка  ясна,
Все    думки,  джмелині  не  може  сприйняти,
Цю  війну,  клятущу,  чом  доля  нещасна?

Йде  війна,  пала  схід,  плаче  Україна,
У  руїнах.  Чорні  поля  не  в  покосах,
Всеротілих  стільки?  Й  не  одна  дитина,
Захолола  лежить,    на    кровавих  росах.

Жде  в  надії,  кілька  зірочок  у  небі,
 Затаїла  мрію,  синочка  зустріне,
Ледь  шепочуть,  тихо  губи,  вкотре  собі,
Будь  обачним  любий,  вернутись  повинен!

Круглолиций    місяць,  вже  давно  сонливий,
Та  не  спить  матуся,  все  шукає  зірку,
Мерехтіння  ловить.  І    погляд    мрійливий,
Переможе  добро,  зустрінемось  синку.

                                                 31.05.2019р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838286
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2019
автор: Ніна Незламна