ХИТРИЙ ВЕДМІДЬ… (за мотивами казки Івана Крип"якевича)

                               Розболілась  голова
                               в  ведмедя  молодого,
                               і  поради  лікарів,
                               не  давали  нічого...
                                             Не  витерпів    і  пішов
                                             до  мудрої  лисиці:
                                           -Що  робити,-  запитав,-
                                             щоб  болю  лишиться?
                                 Та  ж  хитруня,  в  одну  мить,
                                 поважною  стала:
                               -Материнку  треба  пить,
                                 щоб  болю  не  стало...
                                                   Хоч  не  все  той  зрозумів,
                                                   та  їй  не  зізнався,
                                                   не  роздумуючи  брів,
                                                   шукать  те  лікарство...
                                 Лев  в  той  час  його  зробив
                                 поштарем  громадським...
                                 і  з  листами  тепер  він
                                 до  пасіки  втрапив...
                                                     До  вулика  підійшов,
                                                     запах  в  ніс  ударив,
                                                     такий  милий  йому  був,
                                                     що  й  болей  не  стало...
                                 -Агов,  бджілоньки,-гукнув,-
                                   що  ж  так  пахне  гарно?
                                 -Материнка  це  у  нас,-
                                   сміючись  сказали...
                                                   -  Слава  Богу,я  знайшов,-
                                                       заревів  щосили,
                                                       й  свою  лапу  опустив,
                                                       до  вулика  сміло...
                                     З  того  часу  повелось,
                                     уже  кожен  знає,
                                     ні  один  тепер    ведмідь,
                                     пасік    не  минає...
                                     

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838233
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.06.2019
автор: геометрія