Пристрасть

Торкнулася  рука
Тоді,  коли  я
Був  у  тій  
Хатинці  друга
Так  давно,

Що,  як  те
Листя  в'яле
В  прах  розбилося
В  житті,  а  ти
Далеко  

Десь  зникаєш,  
А  я  для  
Тебе  -  лише
Залишок  затемнілих
Крихток  в  тій

Уяві,  що
Нікуди,  можливо  -
Не  зникла,  що  перетин
З  тобою  можливий,
Що  те  місце  -  забуте

Назавжди,  що  
В  метрах  від  мене
Стоїть.  Наче  привид,
Хоча  дарували  ви
Іншій  душі,

Та  тебе  тільки
Там  ще  досі
Я  бачу,  не  знаєш?
Все,  відкрию
Я  зараз  калитку

До  себе...  Тебе
Запущу  від  дощу
Спогадів  гірких,  солодких
І  кремових...  Заходь,
Відчиняю  я  двері.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838146
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2019
автор: KunYKA