ОСІННЯ ЗОЛОТА ПОРА

Пр:  Ми  приймаєм  золото,
Як  дарунок  осені.
Срібло,  що  з’являється  –
Прожиті  літа.
Нам  було  однаково,
Як  ходили  босими,
Проте  вже  до  вирію
Осінь  відліта.

Ще  не  раз  на  віку,
Ми  побачимо  в  золоті  клени.
Але  літо  пройшло
І  не  буде  нам  осінь  зелена.
Солов’ї  замовчать,
І  замовкне  зозуля  для  мене.
Легка  смутку  печать,  легка  смутку  печать,
Нас  вертатиме  в  літо  зелене.

Крапелинку  тепла,
Ми  ще  можем  не  раз  дарувати.
Та  за  обрій  літа,
Чомусь  стали  тепер  поспішати.
Жовтий  лист  шурхотить,
Замість  листя  прийдуть  заметілі.
Рік  за  роком  злетить,  рік  за  роком  злетить,
Проводжає  літа  відлетілі…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837949
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.06.2019
автор: Віталій Назарук