2050 рік. На міжнародну космічну станцію прилетів український космонавт Левко Курсантюк. Радо його зустріли американський і російський космонавти, що були на МКС. А український космонавт каже
- Привіт,хлопці! А я не з порожніми руками! От борщик у тюбику,от сальце у тюбику,а от і самогоночка у тюбику.
Сіли три космонавти і почали обідати.
І раптом перед ілюмінатором МКС з*явилось щось блискуче, різнокольорове і сяюче. І туди-сюди перед ілюмінатором, туди- сюди.
Переполохався трішки космонавт Левко,а двоє інших космонавтів кажуть йому
- Не звертай уваги.
- Та це ж сенсація!- каже Левко – Це ж напевно інопланетяни.
- Та не звертай уваги – каже російський космонавт – Давай краще тюбик з самогоночкою.
Зникла блискуча куля, що з*являлась перед ілюмінатором, а космонавти стукаються тюбиками із самогонкою і закусують салом із інших тюбиків.
Пройшло з годину часу і знову перед ілюмінатором з*явилась блискуча, сяюча куля. І сяє вона, і туди-сюди перед ілюмінатором МКС.
- Та що ж це таке , хлопці?!- знову запитує Левко.
- Та розкажи йому – каже американський космонавт до російського.
- Сам розповідай – відповів російський космонавт.
І американський космонавт розповів Левкові таке
- Вже років 5, як ми встановили контакт з інопланетянами. Це вони перед ілюмінатором літають. Що ми дізнались про них,так це те,що вони випереджають нас у науковому розвитку. Ми до їхньої планети долетіти не в силі, а наша планета їх не цікавить. А ці яскраві кулі, що з*являлись перед ілюмінатором, то навіть не інопланетні космонавти,а їх торгівці. Декілька разів раніше, ми скористались їх послугами, та більше не хочемо. По-перше дорого, треба платити золотом за обід, а по-друге ті інопланетяни страшні для нашого бачення. Але торгівельна задумка у них хороша. Замовив для прикладу дві страви і шампанське, так з*явиться інопланетянка –торговка, ти скуштуєш з неї рукавички, і так наче чудового шампанського поласував.
Скуштуєш з тої торговки блузочку, і наче смачний фруктовий салат з*їв. А з*ж з тої торговки спідничку,то так наче шмат м*яса з*їв з картопелькою. Все дуже смачно і жіночка-торговка стоїть перед тобою гола , бо ти з*їв з неї їстівний одяг, але кажу, що не гарні ті інопланетяни,ще і дорого. А блюда у них різні. Хочеш тістечко – їж з торговки бюстгальтер, хочеш тортик – їж з торговки трусики, хочеш коньячок – їж з торговки панчішки. Але бридкі ті інопланетяни, хоч страви дуже смачні.
- А чому земляни не знають про цих інопланетян? – поцікавився Левко.
- Бо до Землі вони летіти не хочуть. А ми зберігаємо у таємниці їх існування, заради збереження іміджу наших науковців. Бо ж, нажаль,не здатні наші вчені зробити,як у цих інопланетян горілочку- шалик, чи пивце – шапочку , чи віскі – вуаль. Мусимо пити твій самогон.
Космонавти вдарилися тюбиками з самогоном і на цей раз не закусили.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837643
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.06.2019
автор: artur gladysh