Ні, не можу читати з долоні
Зачаровані рисочки долі.
Може смуток там, може пригоди,
Може просто щасливі нагоди
Доторкнутись до твого кохання…
Дивні сни бачу я на світанні –
Чистий берег, вода наче скельце
В річці дуже холодне джерельце.
І вода там солодка, чарівна.
Я стою в тій воді, як царівна
І чекаю…
Чекаю на тебе.
Ось прокинулись сонце і небо.
Заспівали пташки поміж трави,
Спів пташиний летить за вітрами…
У вікно заглядає тополя…
Ні, не можу читати з долоні,
Але серцем давно відчуваю,
Що взаємно я тебе кохаю…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837566
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.06.2019
автор: Наталі Рибальська