Мама - це поцілунок у пологовому домі,
мама - це у перший клас, з нею йдемо до школи.
Біля тебе вона була завжди-день і вночі,
вона безболісно так,дмухала на царапини і синці.
Мама-це запах ароматний від млинців,
мама-це запах попрасованих штанців.
Вона могла суворо накричати і наказати,
а через хвилину заплакати й обняти.
Мама-це перша жінка,що ти поважав,
мама-це жінка по якій дівчати,ти вибирав.
Це перша жінка якій ти квіти дарував,
вона та жінка-яку додому з нетерпінням ти чекав.
Мама-вона тебе в життя велике проводила,
мама-тільки вона день і ніч Бога молила.
Поради про майбутню подорож в життя,
з відкритою душею і чистим серцем тобі дала.
Мама-вона завжди на думці та у душі,
мама-більше за тебе,радіє твоїй дітлашні.
Вона може тебе дорослого,так насварити-
коли ти поченаєш,своїх діток сварити.
Мамо-я не кажу а я кричу,що сили,
мамо-спасибі вам,що ви мене родили.
Про все я дякую Богу,що вона у мене є,
бо якби не мама-не було б і мене.
Спасибі мамам-всім,всім,всім,
від милих дочок і бешкетників синів.
Живіть матусі і давайте нам поради,
бо тільки біля вас,ми ще у старості є дітлахами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837505
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.06.2019
автор: Бабич