Роздуми про суще

Плетуть  інтриги  доленосні  ниті,
І  маятник  відгупує  "тік-так"...
Вершиться  воля  праведна  щомиті,
І  кожен  має  свій  небесний  знак.

Витьохкує  ще  серце  спозаранку,
Лунає  десь  весняний  передзвін...
А  хтось  гаптує  сріблом  вишиванку  -
Журавликам  курличе  навздогін.

Гукає  юність  у  манливі  далі,
Духмяно-стиглий  облітає  цвіт...
А  осінь  тисне  на  усі  педалі
І  шле  зимі  заплаканий  привіт.

Гарцює  час  у  вічному  двобої...
Лише  щасливцям  усміхнеться  мить.
О,  де  б  знайти  премудрості  такої,
Щоби  нічим  те  щастя  не  згірчить?..

Що  скиглити  тепер  на  примхи  долі
І  нарікати  на  гіркий  талан?!.
Надія,  віра  є!  А  там  поволі
Звершиться  пресвятий  Господній  план!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837502
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.06.2019
автор: РОЯ