Було літо
І море з моєю рукою.
Протягнула.., не взяв.
Стали очі сльозою.
Солонисті, як море
Пливли, мов покинуті квіти.
Я бродила по хвилях
Твій погляд між сотень вловити.
Залишала сліди на піску,
Сиротливі і босі.
В незнайомі обличчя
Здається вдивляюся я ще і досі…
Цвіло літо…
Я ж прагнула сонце це стерти.
Кавуни полосаті,
руками роздерти.
Море бавило ноги
Від цього хотілось ридати,
І вустами надії
Одне лиш ім’я прокричати.
Від усенького світу сховатись,
(На море оскома).
Наших зустрічей крапка…
А мала стояти би кома.
ЛГ, нічого особистого.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837499
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2019
автор: Олеся Лісова