Псалом 37.
Хочете зцілитись? – хочете правди?
«...новоприбулі не встигають зрозуміти, що було раніше.»
Ольга Седакова, поетеса і теолог
Ти благодарствуєш –
а я хоч живодарствую,
від Неба – я красивий,
Вогонь – тож гріюсь, Боже,
у мені є
Твоє Царство!
Красивий Боже –
внутрішня краса – не сивіє –
від Тебе, точно, набираюсь...
а придираються же ...
а я від чогось віддираюсь!
від чогось, що земне,
не заплямуй мене,
не заплямуй, чуєш, мене!
бо я і проливаю Царство –
якщо і щось наздожене!!
убережи, Слово, мене,
це кожен крикнув би –
якби – прибило днем!
пливун, терпун, плавець –
що хоч, Боже, наздожене
як розум в мізках вполонений –
вполонених, це виждь, жене!!
а я вогонь і світло – раз – і два –
й нема мене!
і все тягуче і земне
це від євреїв до волинських
до дулібів
це перетісто – переднем!
а я упік!!! – і вийде хліб –
і ніша – Хліб!!
і ще коржисті наддержавні,
а вжарив, а я – вжарю!!! й вийде Хліб...
і буде тоді кушать біб
й попісять – біб...
і бачитимете а чи не бачитимете –
і чим озброєний – дуліб!..
Боже!! убережи
гарячого мене!!!
Ти Бог і, Боже, Ти храни мене:
тут більш як цар,
бо тільки Царство – стане
Твоїм Днем!!!
29.04.2019,
другий день Пасхи
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837489
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 03.06.2019
автор: Шевчук Ігор Степанович