ЩОБ ЛЕБЕДИНЕ

Лунає  сміх  у  гуркоті  небес,
Життя  планує  нові  корективи.
Воно  біжить,  біжить  наперехрест,
І  розкидає  по  дорозі  ксиви…  

Сонце  шле  промінь,  у  сльозах  хмарки,
Веселка  зрідка  прикрашає  небо.
Над  річкою  клубочаться  дими,
Де  пропливають  вдвох  лебідка  й  лебідь.

Що  раптом  обнімаються  крильми,
Воно  у  них  кохання  лебедине.
Таке  знайдемо  рідко  між  людьми,
А  в  лебедів  воно  одне-єдине.

І  хочеться  обнятися  крильми,
Відчути  себе  лебедем  у  парі.
Щоб  наші  душі  слухали  псалми,
А  небеса  нам  розганяли  хмари.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837460
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2019
автор: Віталій Назарук