Події відбулися в королівстві Кристал, де жила надзвичайно вродлива і розумна принцеса Нейма.
Громадяни королівства вважали за вдачу і радість лише побачити принцесу, та не надто часто вона виходила на зустріч до людей.
Але кожен рік 1-го квітня у королівстві, в честь дня народження принцеси відбувалися конкурси, де була присутня Нейма. Це були конкурси на найкращу троянду, найкращий гумор і найкращий вірш про кохання. Ці конкурси проводились і тому, що принцеса найбільше любила квіти троянди, гумор і віші про кохання.
З різних куточків країни та із інших королівств приїжджали щоб взяти участь у конкурсі найкращі квіткарі, ювеліри, гумористи і поети.
Призом у конкурсі троянд був танець із самою принцесою на балу у замку в честь її дня народження. На конкурс представлялись троянди спеціально вирощені до цього дня, або ж ювелірні вироби у вигляді троянд із золота,
срібла, прикрашені дорогоцінними каменями. Представляли квіти зазвичай принци і красені, а не ті хто виростив троянду чи зробив її із металу, бо ж розуміли, що принцеса звертає увагу і на того з ким прийдеться танцювати на балу.
До конкурсу гумористів був відбір зі сторони королівських радників і зазвичай приймало участь 9 гумористів. Призом кращому гумористу був мішечок з золотими монетами від принцеси.
Серед поетів також був відбір, але не такий строгий як серед ювелірів і гумористів, і поетів приймало у конкурсі 15 учасників. Головним призом поету-переможцю був поцілунок од принцеси.
Конкурси проводились на центральній площі столиці королівства і спостерігати за трьома групами конкурсантів , а також милуватися принцесою могли всі охочі.
От і того року, 1 квітня, коли принцесі виповнилось 23 роки,на площі зібрались конкурсанти зі своїми творіннями і глядачі.
У першому конкурсі троянд переміг заморський принц із золотою трояндою прикрашеною діамантами.
Коли принцеса підійшла до другої групи конкурсантів- гумористів, то помітила, що натовп потайки сміється.
Як завжди, принцеса вислуховувала жарти кожного гумориста, а потім нагороджувала переможця мішечком із монетами. Гумористи жартували, люди і принцеса сміялись, а от скраю от групи гумористів принцеса зауважила хлопця, котрий начеб то також хотів прийняти участь у конкурсі і тримав він у руці стебло троянди без пелюсток.
Коли принцеса проходячи гумористів наближалась до того парубка. То натовп все сильніш і сильніш сміявся.
Принцеса підійшла до того молодого чоловіка з стеблом троянди без пелюсток і сказала йому
- Ти розвеселив натовп , нахабо,але не розсмішив мене.
Натовп перестав сміятись , а молодий чоловік каже
- Я не знав до якої групи конкурсантів приєднатись і став отут. Бо ж Ви вже прийняли мою троянду,а значить я першим заслужив на танець із Вами.
- Нахабо, та ти іще і брехун! – мовила принцеса.
- Я булочник, принцесо і я постачаю булочки у ваш палац. Сьогодні зранку я поставив вам 12 булочок і у кожній запік по пелюстку од цієї троянди і запік так, що пелюстки були приємними на смак. Значить по умовах конкурсу ви прийняли мою троянду. Прошу вас не ображатись на мене, бо я віддав вам найпрекрасніше від троянди – її пелюстки, а собі залишив шипи.
Принцеса мить помовчала , а потім розсміялась і мовила
- Дайте мішечок золота гумористу, котрий розповів жарт про хитруна!
А той жарт був таким- В одного хитруна запитали
- Ти такий хитрий, всіх обхитриш. А бувало, щоб ти об хитрив самого себе?
- Бувало – відповів хитрун – Ви знаєте, що я люблю хильнути чарку. От випиваю я у себе вдома і розумію, що якщо завтра зранку ще вип*ю горілки, то зірветься у мене важлива справа наступного дня. А хитрість, це десь перевага одного розуму, уміння і знання над іншим. А я знав,що коли звечора нап*юсь, то зранку нічого не пам*ятаю, що було минулого вечора. І сховав я зночі сам од себе останню пляшку горілки. Зранку встав, хочу похмелитись, і не знайшов горілку,бо забув де поклав. От так я об хитрив сам себе.
Нагородили гумориста і принцеса пішла слухати любовну поезію. І булочник туди ж. Примостився з краєчку од поетів і стоїть. Принцеса помітила це і каже булочнику
- Та ти у всьому майстер. Кажи свій вірш.
А булочник мовить
- Коли б я не чув ваш прекрасний сміх, я б не написав цього вірша, а так
Кохання – радість для двоїх.
І радісно тому чи тому,
Як в серці інім є світлий спів.
Є світла радість в серці мому.
- Булочник, мовила принцеса, ти у всьому майстер, але не переможець. Переможець той, хто написав ось ці рядки
Кохання миті, вони такі прекрасні.
Вони напевно, і над часом власні .
Коханую ти готовий ждати вічність,
Заради миті, що стає мов безкінечність.
І принцеса поцілувала того поета переможця.
- Я вже сьогодні отримав од вас поцілунок – раптом мовив булочник.
- Кажи – з зацікавленням , мовила принцеса.
- Коли я спік булочки з пелюстками троянд, то поцілував кожну із булочок, а ваші уста потім торкалися їх.
Ці слова булочника розлютили принцесу і вона дала йому ляпаса , додавши
- Ось твій приз!
А потім з усмішкою промовила
- Одну з булочок з*їв мій пес, значить ти цілувався і з ним!
Натовп засміявся , а булочник мовив
- Жаль, я не розбагатів до мішечка з золотом. Ви були б переможницею у сьогоднішньому конкурсі гумористів.
Принцеса на цей раз без зла глянула на булочника. А потім сказала до всіх
- Конкурси закінчені, переможці визначені – і направилась до карети.
Але через кілька кроків зупинилась, озирнулась і мовила до булочника
- Пам*ятаю торт з трояндами, напевно ти його пік. Принеси на бал подібний і великий. Тримай за торт.
І кинула булочнику мішечок з монетами. Потім усміхнулась і додала
- Тільки сам з нього не вистрибуй.
Принцеса сіла у свою карету і у замок, а булочник за роботу над тортом.
Торт доставили у замок і вгодив таки своїм витвором булочник принцесі і гостям.
Булочник був запрошений за стіл до багатьох гостей. Танець з принцесою він не отримав, але був призначений радником при королівськім дворі. Такий от стрімкий ріст од булочника до радника. Хоча булочки і торти для принцеси він і далі пік. Але тепер він міг бачити принцесу частіше, принцесу у котру були закохані усі,хто бачив її хоч раз..
Як надалі склалась доля булочника не відомо. Але королів, хто раніше був булочником, історія не пам*ятає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837444
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.06.2019
автор: artur gladysh