СОНЕТ ІІ

Яких  ще  слів  в  тобі  не  знаю  я,
А  ті,  що  знаю  –  чи  вони  потрібні?!
Як  в  безворушші  сказанність  твоя,
Що  ясним  небом  зрівнює  подібність.
Так  в  тихім  небі  спалахне  зоря
Тобі  явившись  в  дивному  сузір’ї
І  ти  впізнаєш    серцем  немовля
У  цьому  обважнілому  склепінні.
     В  годинах  вічність  бавиться  у  дні,
     В  собі  з’єднавши  цільні  половини;
     Так  ніжки  циркуля  описують  земні
     Та  безкінечні  обрії  дитини,
     І  в  цій  недосконалій  повноті,  -  
     З  тобою  я,  а  ти  в  мені  віднині.

03.06.2019

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837430
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2019
автор: Володимир Каразуб