ЩОСЬ НА ДУШІ…

Щось  на  душі  панує,якась  темнота,
можливо  від  негоди  засмучений  я.
З  ранку  встаєш,дощ  стукать  у  вікно,
вийдеш  на  двір-знову  болото,знову  сиро.

Життя  все  зупинилося-у  світі,
пташки  всі  заховались  в  стрісі.
І  тільки  дощ,що  по  даху  гуляє,
на  все  живе,ще  більшу  смуту  наганяє.

Сховалось  від  дощу  все  живе,
авто  як  човен  по  дорозі  пропливе.
В  саду  дерева  нахилились  до  землі,
згадуючи-які  були  в  цвіту  вони  буйні.

А  ще  трава  під  ношею  води  злягла-
вона  так  хоче  сонця  і  тепла.
З  квіток  вода  всі  кольори  омила,
і  аромат  духмяний,сирістю  убила.

Все  так  бажає  сонця  і  тепла,
рослини,птахи,звірі  і  моя  душа.
Щоб  променем  яскравим  засяяла  земля,
наче  благає  природа  вся-хочу  тепла.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837404
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.06.2019
автор: Бабич