Чи ревінням далеким між хмарами повняться відзвуки,
В голосінні, здається, чорнішає небо китів,
І чорнилом заправлене лоно небесної музики,
Порожньої ночі, важких океанських хвостів.
Б’ють фонтаном зі свистом повітрям наповнивши тушу,
Вигинаючи ребра-шпангоути біблійних часів,
І оббиті грозою чорним вихором стягують душу,
Звуком грому пустим від безсилих вгорі плавників.
02.06.2019
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837396
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2019
автор: Володимир Каразуб