Між ромашок загублюся, в весільнім суцвітті,
Налюбуюся красою, наймиліша в світі!
Люблю неньку- Україну, де ранки росисті,
Мерехтять й виблискують, бурштинновим намистом.
Від Карпат, тих гір величних, де річки бурхливі,
Щоб життю, усі раділи і були щасливі,
Там де сонце, ясне сходить, для нас єдине,
Ген думки, відлітають, а душенька мов стигне.
Прийде час, порозуміння, гріє світла мрія,
Ми ж народ, є український, настане прозріння,
Миле літо зустрічаймо, сонце яснооке,
Хай земля, барвисто квітне і поля широкі.
Щедрим хлібом, золотяться й мир принесе спокій!
Нехай втіху, подарує, барвінкове літо,
Щоби усмішки на обличчах, щасливі діти!
Щоби сміх і спів пташиний, ніжно серця гріли,
Мирне небо, тихі ночі, зіроньки ясніли.
Між волошок, загублюся, очки сині- сині,
Серед трав, густих, шовкових, лелека в долині,
Моя ненько, люблю тебе, рідна Україно,
Щоб добро, хочу повсюди й ми дружня родина!
02.06.2019р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837342
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2019
автор: Ніна Незламна