У цім занедбанім садочку
Хатина батьківська стоїть.
Тут пустка з кожного куточка
До себе зве й мені велить:
Скосити трави зависокі
Та посапати бур’яни,
Багато з ними тут мороки,
Коли ж бо виросли вони?
Здається, тільки ось недавно
Прибрали скрізь і підмели,
Та бур’яни ростуть так вправно,
Й не скажеш, що ми тут були.
Все дороге мені, як пам'ять,
Як згадка про моїх батьків,
Але щоразу серце ранять
Ці бур’яни з усіх кутків.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837259
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.06.2019
автор: Ольга Калина