Самотніми не стають

Відкрию  секрети:  самотніми  не  стають,
Ти  сам  обираєш  -  чи  бути  для  когось  світлом.
Коли  помираєш  -  душа  вибухає  світом
В  безмежності  всесвіту  -  люди  не  просто  йдуть.

Це  небо  для  кожного  має  свій  власний  план,
(Хтось  кличе  це  долею)  просто  у  неба  -  бізнес.
Ми  не  задоволені,  що  надзвичайно  різні,
Глибока  стурбованість  -  наш  перманентний  стан.

Вдавати  емоції  -  де  нас  такому  вчать?
Ми  з  цим  вже  народжені,  значить  -  ходили  в  школу,
Ми  маємо  просто  з  нікуди  іти  в  ніколи,
Закуті  в  обмеження  вигаданих  понять.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837232
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.06.2019
автор: Олександр Гриб