із краю-в-край земля раїнами укрита
звита
барвінком й споришами люля
привілля де блакиті вись краплинна
в незабудках
— не забудь мене... не забудь мене...
я твій Рай з лугів правотчих
я духу прадідівські очі...
шепочуть
вітри волинкою в промінні раннім
рахманні
зажаданні
перевеслять
думи жайвора з житами
попід тинами
люляють мальви...
з келиха любави
у винні вечори жагу вливають в маки
чар-овид смеркне...
левади цвіркотять таїння зорям
на дозорі
місяць кужіль впотайки пряде...
бліде проміння впліта в рожевизну жердель
сова рай-соння смиренно стереже
і вже
розчулена, розмачена Зоря вії підіймає —
світає
віє соло з гам кохання соловейко
п’янко...
щемко...
мрійко
сповиває солодава мла
лукава вилискує поміж лататтям Растивиця
не спиться
........не спиться
...............не спиться
ремінця Ладонька сплітає
із краю-в-край де Рай люляє Світовид
на вірвечках райдуги
і роси з нього падають у Рось
тут Русь п’є води
і врода розквітає ружами
примружені світання
в хмарі вливають чари
і Вітер чало-чвалий
се розбризкує у жито
зігріті
тумани ловлять літо
вихлювато
жар
чар-цвітом із Стожар
падає у руту
не збагнути
не забути
як світляки світліють в росах терпких
і в лугах
на щастя
моляться лелеки
іздалеку сни солодять медограй
і кроплять Рай
із краю-в-край
із краю-в-край
2013-07-24
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837201
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.06.2019
автор: *SELENA*