коли за вікнами гроза
і небо на ударних грає
коли в дощах стоїть лоза -
так хочеться тепла і чаю.
сидіти в ковдрі за столом,
дивитися, як дощ шмагає,
як вітер гне кущі за склом,
як день вологу поглинає.
як небо сіре, мов агат
викручує із себе воду,
як місто стало, мов мулат,
як світ лягає в прохолоду.
на кухні чайник засвистів,
скриплять ворітечка іржаві,
старенький дуб зашерхотів,
я вдома, наче на виставі.
сиджу у залі і мовчу,
природі тихо аплодую,
цукерок вдумливо смокчу
і чай жасминовий смакую.
і ось скінчилася гроза
і небо барабан складає,
обсохли трави і лоза
і сонце вікна нагріває.
а я сиджу біля печі
і гори вдалині парують,
пішли з театру глядачі,
актори по землі кочують...
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837046
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.05.2019
автор: Sukhovilova