Дуже важко-надто важко

       [i]Сидів  біля  компа,  слухав  Боба  Ділана.  В  інтернеті  обіцяли  шалені  прибутки,  в  новинах  поміж  сумними  подіями  підбадьорювали  :  "  Все  буде  добре  !".  Та  я  знав,  що  насправді  справи  кепські.  Колега,  який  працював  у  Польщі,  кликав  мене  по  скайпу  на  працю,  мовляв  :  
       -  Місце  є,  Тебе  візьмуть,  треба  тільки  важко  працювати,  дуже  важко,  надто  важко...
       -  Легкого  хліба  не  буває,  -  подумав  я,  продовжуючи  зводити  кінці  з  кінцями,  а  вони  все  розв'язувалися  і  плуталися  якимись  химерними  кривими  долі.  В'язальник  з  мене  ще  той,  доречі.  Такого  на    ткацьку  фабрику  не  візьмуть.
         -  Дуже  важко-надто  важко,  дуже  важко-надто  важко,  -  продовжувало  гупати  в  моїй  голові,  наче  молот  в  польській  накувальні...[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837022
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.05.2019
автор: Мандрівник