А ти вмієш слухати серцем? А як це?
Краще вухами. Нате вони і вуха.
Ха-ха-ха! Авжеж, вухами.
В одне впустив, другим випустив.
І зовсім не смішно,
Та трохи втішно.
І от навішали нам тієї лапші,
І хочуть, щоб їм повірили.
Та щось мало віриться -
Мабуть, серце охололо,
Зачерствіло, збайдужіло
І любов вивітрилася.
А коли її немає,
То не навчишся
Слухати серцем.
Чуєш?
Хто має вуха,
Нехай слухає.
І слухають. Слухають
Та не чують.
Серце не чує і
Не відчуває.
Щось тут не те.
Слухаю я
Як пташок маленький
Співає ,
І серце оживає.
Це ж бо весна!
І вже не байдуже мені,
Що то буде далі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836997
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.05.2019
автор: яся