Життя занадто вже коротке, щоб тужити,
Отримав квіточку-подяку? Потрібно жити…
Навіть коли ти помилився –
З цим теж приходить щось хороше…
Чи від ударів долі вже схилився-
Не плач, матерія життя ця значно тонша.
Не вір, що хтось ненавидить Тебе-
Той хтось на Тебе хоче бути схожим…
І ощасливить посмішка Твоя
Того хто в очі дивиться вороже.
Щоночі хтось подумає про Тебе,
Ще перед тим як лягти спати…
Не думай, що перевернулося життя-
Потрібно лишень ракурс поміняти!
І пам`ятай доля надась ще шанс -
Бери його, достатньо спати.
Тільки, прошу, врахуй нюанс-
Дупу потрібно часом піднімати!
Повір - для когось ти Усе…
Тож завжди думай про людей, як
мінімум про двох, за кого Ти
Готовий своє життя віддати!
p.s.І не чекай! Якщо життя вручило вже лимон,
Так вимагай… текіли з сіллю скоріш подати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836940
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.05.2019
автор: V-o-l-d-e-m-a-r