А стожари, наче варта, розійшлись по полю,
Обіцяли чатувати, щоб не вкрали долю,
Уночі вони не спали, вдень пекло їх сонце,
Я за ними пильнувала тихо за віконцем.
Місяць кликав погуляти - стража не пустила,
Я за верби заховалась та й вони спинили,
Так тихенько пробиралась - сіном завалили,
Зранку пташки сизокрилі галас учинили.
Десь за обрій заходило стомлене світило,
Так мене за горизонти щось у світ манило,
А стожари ці суворі стали, мов стіною,
Запалила сірниками - вогнище горою...
*Сто́жар (діал. сте́жір) — обгороджене місце, де стоять стоги сіна. Інше значення: «стіг сіна», «копиця». Діалектне сте́жар означає «поміст під стогом».
Більш розповсюджене, звичайно, значення слова - це сузір'я у небі, а також смачні цукерочки))))
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836849
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.05.2019
автор: Galkka2