Аби щастя мов хліб, ти на дні не ділила,
І було воно цілим з тобою навік,
Візьму сонце в полон, а на нитку зі світла,
Прив`яжу Місяць-ріг, щоб нікуди не втік…
Якщо вибухнуть разом всі зорі на небі,
Зникне час і розплавиться Всесвіт за мить,
Рій планет утече з галактичної сцени,
Зевс все рівно тебе від страждань захистить.
Якщо шторм в океані зрідниться з тайфуном,
Землетруси ділитимуть сушу й моря.
Хай боронить Нептун тебе срібним тризубом,
Бо молити ночами про це буду я.
Якщо лава вулкану підземного царства,
Спалить землю на попіл й відкриє прохід,
Де стоїть на воротах Аїдова варта,
Я і їх попрошу захистити від бід.
Я богів всіх проситиму, грецьких і римських,
Скандинавських, слов`янських, земних, неземних,
Вберегти тебе мила від зла і напастей,
Шанс даруючи зранку на видих і вдих!
Якщо нам заплановано жити окремо,
Зустрічати світанки один на один,
Я молити богів не забуду все рівно
Шлях встелити тобі із росистих краплин.
Насадити троянд, попрошу, чи ірисів,
На узбіччі доріг по яким будеш йти,
Дати янгольських сил аби в капосних бісів
Не було й перспективи влізати в твій дім..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836808
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2019
автор: Ярослав Ланьо