Не в твої очі я дивлюся,
І не до твоїх уст торкнуся,
Не ти обіймеш й прошепочеш
Мені : «КОХАНА» серед ночі.
Це буде хтось, той інший, другий
Та так чогось щемить у грудях.
І розум ніби промовляє:
«ХОЧ ЛЮБИТЬ ВІН, ТИ - НЕ КОХАЄШ!»
Та краще з болем в серці жити
Не з нелюбом життя губити,
І прокидатись серед ночі,
Втирать заплаканії очі.
Скажу собі, що не здаюся,
І низько Небесам вклонюся,
Я чую серце промовляє:
«ВІР, ЩО КОХАННЯ НЕ ЗГАСАЄ!»
Все ж прийдеш ТИ, не інший, другий,
Обіймеш ніжно й приголубиш.
Розвієш тугу серед ночі,
Утреш заплаканії очі.
Я в очі твої подивлюся,
Солодких уст твоїх торкнуся,
Від щастя серце заспіває:
«КОХАННЯ ВІЧНЕ НЕ ВМИРАЄ!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836749
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.05.2019
автор: Кордиш Уляна