Я долю свою виткала з любові,
Котра у мене в серці розцвіла,
Дорована матусею і Богом
До України-неньки і села,
Ізвідки стежка рівно не лягала
Поміж полів багатих і ставів,
Де босими ступала я ногами,
Впивалася піснями солов’їв.
Я долю свою вишила нитками,
Де щастя обнялося з полином,
То я від нього, то воно тікало.
Меди пила, настояні з вином.
Та як би не крутила мене доля
І чим не пригощала би в путі,
Земля свята від Сяну і до Дону
Для мене найдорожча у житті.
21.05.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836607
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.05.2019
автор: Ганна Верес