МАЙЖЕ БАЛАДА…

МАЙЖЕ  БАЛАДА...
Так  піднесено  та  врочисто!
Він  —  красунчик,  вона  —  як  зірка!
Поклялися  в  любові  чистій!—
Гості  дружньо  кричали:”Гірко!”
…Підкрадалась  іржа  поволі,
Роз’їдала  сімейні  узи  —
Половинки  одної  долі
Роз’єднали    горілка  й  “друзі  ”.
Ніби  й  сонце  так  само  світить.
Ніби  все,  як  було  раніше,  —
Тільки  їхні  страждають  діти,
Тільки  їй  не  читає  вірші,
Лиш  святочне  “навіки  разом!”
Убивають  постійні  сварки...
Він  пильнує  футбол  у  “плазмі”,
Доля  в  неї  сумна  —  кухарки.
Вже  немає  ні  сил,  ні  віри  —
Відчай  вибухне,  як  граната…
В  домі  стіни  малює  сірим
Днів  буденних  мовчазний  натовп…
Тільки  спогади  про  врочисте  —
Красень  збляк,  тихо  чахне  зірка…
Де  ж  ти  зникло,  кохання  чисте?—
Лиш  від  тебе  зосталось:”гірко…”
©  Володимир  Присяжнюк
м.  Івано-Франківськ
27.05.2019

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836597
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.05.2019
автор: Володимир Присяжнюк