[i]Альоні[/i]
Нанесло тополиного пуху.
Скрізь замети. На стежках, траві.
І амброзію нашому слуху
Ллють і ллють цілий день солов'ї.
Пух пливе по Десні, наче піна.
Запах білих акацій пливе.
І пухова оця хуртовина —
Диво. Справжнє. Реальне. Живе.
Ти по пуху ідеш босонога,
Прибираючи пух з голови.
І веде нас пухнаста дорога
До пригод і до вражень нових.
[i]26.05.2019, Чернігів[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836590
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.05.2019
автор: Петро Рух