Пісня
Вже не курличуть в небі журавлі,
У вересні вони повідлітали
У теплії далекії краї.
Летіли і мене з собою звали.
Поринув я у неба височінь,
Здійняв омріяні угору крила,
І, наче птах, у синю далечінь
Помчав собі за тим чарівним клином.
На мить якусь я став одним із них,
Тим журавлем, що в небі, недосяжним.
І угорі лише збагнути зміг,
Що на землі життя таке прекрасне!
Вже не курличуть в небі журавлі,
У вересні вони повідлітали
У теплії далекії краї.
Летіли і мене з собою звали.
Звали...
2002 рік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836570
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.05.2019
автор: Володимир Білозерський